Голосування

Які показники якості виховної діяльності є спільними для навчальних закладів усіх рівнів акредитації?





Рефлексія або де була, що бачила, що чула, чим серце (не )заспокоїла

Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукe-mail

Де була. Сьогодні була на майстер-класі Зінченко Юлії Петрівни. Щиро вдячна Юлі, я вчилась!!!!!!!!!!!!!!!!!! Грамотне наукове підґрунтя, відчувається, що вона добре обізнана зі статтею професора Олени Ісаєвої про креолізацію тексту, усвідомила суть креолізації. Від теорії – поетапний логічний перехід до практики. Все аргументовано, підкріплено цікавими сучасними прикладами. Я була в захваті від вміння вчителя вмотивувати учнів до глибокого занурення в текст , від вміння вчителя поставити запитання з опорою на суб’єктний досвід школяра, на його діалог із текстом, на вміння учнів аналізувати, мислити самостійно. Переконана, що, працюючи із креолізованим текстом, учитель розвиватиме критичне мислення школярів, предметні й ключові компетентності, буде забезпечувати діяльнісний та особистісно зорієнтований підходи.

Я бачила, як на початку лекції руки Юлії Петрівни не слухались . Так, це дуже важко й дуже відповідально вести діалог фахівця із фахівцями. Але Юлія Петрівна впоралась і з хвилюванням, і з проблемою, яку поставила перед своїми слухачами. Бажаю, щоб її крила завжди були підняті вверх і ніколи- ніколи не опускались!

Де була? Була я на лекції Марини Анатоліївни Захарук-Чайченко.

Там я теж смакувала кожну мить. Аудиторія , звичайно ж, була різна за віком. Поруч зі мною сиділа молода вчителька, яка тільки-но стає на ноги. Чому вона там? Бо хоче стати успішною. Були вчителі середнього віку. Чому вони там? Бо мають здобутки, та не наважуються про них заявити. Була я і мої ровесники. Чому була я ? Я Пішла «на Захарук», отже, на особистість...Бо Захарук - це вже бренд!

На лекції я писала контрольну, проходила тестування, аналізувала власний брендінг. Знайшла у себе дві помилки, прагнутиму їх усунути, за це вдячна Марині Анатоліївні, бо робота над помилками – це рух вперед.

Отже, для когось лекція була стартом на брендинговій прямій, для когось- середина дистанції, а для когось- фінішна контрольна робота. Кожен із присутніх прагнув до власної акме-вершини. На власній акме- вершині була й Марина Анатоліївна! І це щиро, а не тому, що »так треба»!

Лекція дуже актуальна , бо ж вчитель в час змін повинен і сам змінюватись.

Що чула.

На виході від школи до дороги:

- Я був у Цимбаліст! Ви шо, реально круто!

- А я в Привалової! Вобще прекрасно!

- Та всі вони молодці!

- Шо, шо? У кого були?

- У Палій.

- А там шо?

- Класно...

Іду далі. Вірніше, їду, а треба було б іти й слухати, іти й слухати, і насолоджуватись!

Біля східців АТБ:

-А я у вашої Палій була (Це Надія Тимофіївна Демчук).Ну й молодець, усе по поличках розіклала!

- Не тільки розіклала, а ще й усе зробила і робить як слід, вона майстер у справі написання науково- дослідницьких робіт, їй є про що розповісти.

- Молодець! І слайди чудові, і робота велика...

-А я до неї випадково забрела. Ну й молодчина ж вона!

Чим серце заспокоїла

Тим , що сказала слова вдячності усім людям, що в кадрі й поза кадром . Ці слова вкрай необхідні їм, вони їх окриляють!

Та й за все треба платити...І не тільки грішми, а й словом добрим.

Чим серце не заспокоїла.

А як же мені попасти до Людмили Іванівни, Катерини Василівни...


Із вдячністю всім причетним до творення школи

професійного зростання - Ольга Криворотенко.